Українське Різдво – це час теплих родинних зустрічей та смачної святкової вечері. Ще з давніх-давен наші пращури дотримувалися звичаю готувати на Святий вечір 12 пісних страв. Кожна з них мала глибоке символічне значення. Цього року Різдво вперше святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня. Проте традиції залишаються незмінними.
Число 12 пов'язане з 12 апостолами Ісуса Христа та 12 місяцями в році. Господині старанно готували 12 різних смаколиків, щоб задобрити кожен місяць наступного року. Які ж саме українські традиційні страви подавали на святковий стіл в минулі часи?
Кутя – символ єднання живих і мертвих
Найголовнішою стравою завжди була кутя. Її варили з пшениці, рису чи ячменю. Додавали мед, мак та горіхи. Кутя символізувала єднання живих людей та померлих предків.
Пшениця уособлювала багатство та вічне життя. Мед вважався символом чистоти та Божого Слова. А мак нагадував про пролиту за віру кров мучеників. Після вечері кутю залишали на столі, аби душі пращурів теж могли скуштувати цієї страви.
Узвар – напій на честь народження Христа
Другою за важливістю вважалася страва узвар. Це солодкий напій з висушених фруктів, який символізував народження Сина Божого. Вода в узварі уособлювала очищення не тільки тіла, але й душі. А мед, яким його заправляли, нагадував про солодке та щасливе життя.
Борщ – символ невинної крові
Незмінною складовою святкового столу був пісний борщ. Його варили на заквасі з буряків, тому він набував насиченого темно-червоного кольору. Такий колір символізував кров немовлят, убитих за наказом царя Ірода у Вифлеємі.
Вареники – запорука достатку
Ще однією популярною стравою були вареники. Їх начиняли картоплею, капустою, грибами чи фруктами. Вони символізували ситість та достаток. Адже Господь обіцяв людині місце в Царстві Небесному, де вона житиме добре, "як вареник в маслі".
Риба – християнський символ
Риба завжди асоціювалася з християнською вірою. Три сплетені рибини з однією головою символізували саму Трійцю. Перша монограма Ісуса Христа являла собою знак риби, адже грецькою "риба" пишеться як "іхтіос".
Гриби – дві природи Христа
Гриби теж часто подавали на святковий стіл. Вони уособлювали дві природи Сина Божого – божественну (шапка) та людську (ніжка).
Голубці – символ миру та злагоди
На Святий вечір обов'язково подавали голубці. Їх готували з капустяних листків та різноманітної начинки. Назва страви походить від слова "голуб" – символу миру та злагоди. Голубці уособлювали Божу любов, що зійшла на землю з народженням Ісуса.
Каша – символіка родини
Каша була символом продовження роду. Адже всі члени родини збиралися разом за святковим столом, немов зернята в одному стручку. Каша уособлювала врожайність, гроші та здоров'я.
Пампушки – радісна звістка для всіх
Пампушки символізували радісну звістку, що лунає кожному. Адже народження Ісуса Христа принесло надію на спасіння для всіх людей. Пампушки також асоціювалися з достатком та щастям у новому році.
Часник – оберіг від хвороб та нечисті
На Святвечір часник клали на роги столу, а потім з'їдали. Вірили, що він оберігатиме від хвороб та нечистої сили. Він символізував чистоту тіла й душі.
Горіхи – щастя й достаток в кожну родину
До багатьох страв додавали горіхи – символ ситого та щасливого життя. Адже з одного горішка виростає міцне гіллясте дерево, сповнене плодами. Так само й людина, укріпивши віру, знаходить своє щастя.
Мед – Боже слово та солодке життя
Мед часто використовували для приготування різдвяних солодощів та напоїв. Він символізував гарне життя, обіцяне людям Сином Божим. Мед асоціювався з чистотою та істинним Господнім словом.
Отже, кожна з 12 традиційних страв мала глибоке символічне значення для наших предків. Ці кулінарні традиції передаються з покоління в покоління і досі залишаються невід'ємною частиною українського Різдва.
