Улюблені всіма нами ласощі – шоколад, перш ніж заслужити таке почесне звання, пройшли довгий і складний шлях. Незважаючи на достаток різних привабливих ласощів, шоколад, як і кілька тисячоліть тому, займає особливе місце в серцях ласунів усього світу.
Напій володарів
Приблизно 3000 років тому шоколад, приготований із какао-бобів, почали вживати у вигляді гарячого напою. Зварили його умільці з племені індіанців-альмеків, які свого часу жили на території нинішньої Мексики. Прозорливі майя перейняли рецепт гарячого шоколаду і назвали його божественним напоєм. Дуже скоро какао-боби перетворилися на найбільш ходову валюту, а ще їх стали приносити в жертву Ек Чуахе – небесному покровителю какао.
Смак какао припав до душі не тільки Богам індіанців, а й земним повелителям. Величезним шанувальником напою був знаменитий правитель ацтеків Монтесума. Щоб потішити свого володаря, вірнопіддані постачали в імператорський палац понад 40 тисяч мішків какао-бобів щодня. А придворні кухарі для свого імператора створили особливий рецепт напою з какао-бобів. Їх злегка підсмажували і розтирали разом із зернами молодих качанів. Для того щоб підсолодити та покращити смак гарячого напою, до нього додавали мед, сік агави та ваніль.
Без поетичних переказів історія створення шоколаду була б неповною. Одне з них оповідає про простого садівника на ім'я Кветцалькоатль, який жив у Мексиці. Усе своє життя він займався вирощуванням розкішних садів. Одного разу в його саду з'явилося непривабливе деревце, садівник назвав його какао. Плоди екзотичного дерева мали гіркий смак, а зовні були схожі на огірки. Проте приготований з них напій викликав бадьорість і проганяв зневіру. Завдяки плодам дерева садівник здобув славу і багатство, які з часом засліпили і розбестили його. Боги в покарання забрали в нього розум. Кветцалькоатль, охоплений гнівом, знищив свої чудові сади. Як не дивно вціліло лише одне непоказне деревце – какао, яке, як і раніше, продовжувало дарувати людям чудові плоди.
Рекомендуємо прочитати: Чи можна пити рослинне молоко щодня?
Тріумфальне підкорення Європи
До наших днів достеменно не встановлено, хто першим завіз шоколад до Європи. Одна з версій говорить про те, що це був Ернан Кортес – іспанський конкістадор. На початку 16-го століття конкістадори, які завоювали частину Мексики, виявили в засіках Монтесуми незліченні запаси дивовижних сушених бобів. Трофей і рецепт приготування напою доставили королю Іспанії.
Інша версія стверджує, що першим відкрив шоколад Христофор Колумб. Деякі історики вважають, що саме він був першим європейцем, який спробував його, опинившись на острові Гайана. Але гіркуватий смак напою і незвичайний аромат незнайомих трав, якими він був приправлений, не вразили Колумба, тож він не виявив жодного інтересу до екзотичних плодів.
У підсумку іспанці виявилися першими європейцями, які отримали рецепт чудодійного напою. У зв'язку з тим, що обсяги поставок какао-бобів були незначними, то конкістадори ретельно охороняли рецепт шоколаду від агентів сусідніх держав.
Жителі інших європейських країн дізналися і полюбили шоколад лише 1616 року. Це сталося після того, як Анна Австрійська доставила в Париж цілий ящик какао-бобів. Дуже скоро європейські аристократи стали насолоджуватися чудовим напоєм. Втім, встояти перед терпкою гіркотою могли лише чоловіки, дами дивовижне частування поблажливо відкидали. Щоб поліпшити смак, у какао стали додавати тростинний цукор, корицю і мускатний горіх. Остаточно виправили становище британці на початку 18-го століття, вони додали молоко в гарячий шоколад. Після того, як напій набув м'якого смаку, йому вдалося підкорити серця світських дам.
Щастя для народу
На початку 17-го століття плантації, на яких вирощували какао, стали розростатися, тож шоколад став доступним продуктом для звичайних людей. Він дуже швидко завоював народну любов. Якийсь час його подальшою долею керувала Франція. Однак 1659 року Давид Шайн відкрив першу у світі фабрику з виробництва шоколаду, а до середини 18-го століття по всій Франції стали з'являтися приватні кондитерські, де можна було насолодитися ароматним напоєм.
Вражаюче, але до початку 19-го століття шоколад вживали тільки в рідкому вигляді. Перетворити його на звичні плитки, якими ми любимо ласувати, здогадався Франсуа Луї Кайє - швейцарський кондитер. Він першим почав виробництво твердого шоколаду в промислових масштабах. Аналогічні фабрики, як гриби після дощу, стали відкриватися по всій Європі. Бажаючи обігнати конкурентів, кондитери щосили намагалися вигадати власні фірмові рецепти, для цього вони додавали до шоколаду цукати, горіхи, сухофрукти, різноманітні вина і навіть пиво.
Таким чином, 1875 року з гордо піднятою головою на арену вийшов швейцарський шоколад, який згодом став еталоном. Рецепт його приготування виявився надзвичайно простим – у какао-масу додавали згущене молоко. Ще один кондитер зі Швейцарії – Рудольф Ліндт винайшов особливу машину для вальцювання шоколадної маси, завдяки такому процесу продукт виходив густішим і ніжнішим.
У наш час технологія виготовлення шоколаду не надто змінилася, а от обсяги – досягли космічних масштабів. Щорічне виробництво ласощів становить понад 4 мільйони тонн. Різноманітність видів шоколаду неможливо підрахувати, ця кількість постійно поповнюється новими неординарними ідеями.
Плитка шоколаду, як і раніше, залишається найкращим способом подолання поганого настрою. Навіть зайві калорії не здатні затьмарити чарівне відчуття ейфорії від скибочки ласощів, що тане в роті!
Рекомендуємо прочитати: Як розігріти олію на сковорідці, щоб не було опіків і бризок
