Соєвий соус – це священна приправа, що народилася на Сході, без якої не обходиться жодна трапеза. Ця солона й ароматна рідина темного кольору завоювала у двадцять першому столітті світову популярність і стала невід'ємним інгредієнтом багатьох страв різних кухонь. Давайте дізнаємося, як визначити справжність соєвого соусу і як він впливає на здоров'я людини.
Історія появи соєвого соусу
Соєвий соус має давню історію, яка своїм корінням сягає на Схід. Вважають, що його придумали в Китаї близько 2,5 тисяч років тому.
Одна з версій говорить про те, що "авторські права" на створення соєвого соусу належать буддистським ченцям. Відмовившись від м'яса, вони знайшли йому повноцінну заміну. У результаті експериментів із соєвими бобами було відкрито унікальні кулінарні властивості ферментованої соєвої пасти.
Технологія виробництва соєвого соусу трималася в таємниці протягом століть. Лише в XVII столітті китайські мігранти принесли рецепт соусу до Японії, де він набув величезної популярності.
До Європи соус потрапив у XVII столітті завдяки голландським торговцям і мореплавцям. Вони запозичили китайську технологію й адаптували смак соусу для європейців, зробивши його менш солоним і різким.
Так соєвий соус урочисто пройшов з Азії по всьому світу. Протягом століть технологія його виробництва постійно вдосконалювалася. Однак основа залишилася незмінною – ферментація соєвих бобів, що надає соусу неповторного аромату і смаку.
Як виробляють соєвий соус
Як виробляють цю приправу? Соєвий соус виробляють способом ферментації, іншими словами, кислого бродіння. Соєві боби замочують у солоній воді, додають закваску і витримують протягом кількох місяців. Потім розчин фільтрують і варять. Ступінь концентрації соусу залежить від часу випарювання. Сучасні технологічні процеси дають змогу отримувати аналогічні результати протягом кількох днів. Для скорочення часу гідролізу соєвого білка використовують ферменти та каталізатори.
Харчова цінність природного соєвого соусу
У країнах Сходу популярністю користуються кілька видів соєвого соусу, які відрізняються між собою консистенцією, насиченістю смаку та кольором. Кінцевий результат залежить від особливостей бродіння та добавок, які використовують для виробництва (цукор, спеції, крохмаль, глутамат натрію). Чи знаєте ви, що середньостатистичний японець за рік споживає приблизно 13 л приправи!
Натуральна приправа містить виключно боби сої, сіль і продукти бродіння. Іноді застосовуються і зерна пшениці. Окремі виробники, ігноруючи класичну технологію, додають у соус такі інгредієнти, як консерванти, підсилювачі смаку, барвники та оцет. З такими добавками соус уже є ненатуральним, а його харчова цінність різко знижується.
Перераховані компоненти негативно впливають на харчову цінність соусу, роблять його ненатуральним. Перш ніж купити соєвий соус, вивчіть його склад, зазначений на етикетці, перевірте відсутність сторонніх інгредієнтів. У натуральному соусі немає осаду, він має темно-коричневий колір, який злегка просвічується на світлі.
Харчова цінність соєвого соусу:
- в 100 мл міститься приблизно 50-55 ккал;
- білка - 6-8 грамів;
- вуглеводів - 4 грами;
- жири майже відсутні.
Такий склад соусу перетворює його на незамінну заправку для салатів.
Користь і шкода соусу із сої
Соєвий соус – це багате джерело антиоксидантів. Їх у ньому навіть більше, ніж у червоному вині та в цитрусових. Соус багатий на натрій, а це означає, що ви будете додавати менше солі в готові страви.
Регулярне вживання невеликої кількості натуральної приправи благотворно позначається на здоров'ї судин, кісток і суглобів. Мікро- і макроелементи, що містяться в соусі, зміцнюють стінки судин, знижують ризики виникнення остеопорозу й артриту. У складі приправи є фітоестрогени – вони дуже корисні жінкам під час менопаузи.
Однак слід враховувати, що у соєвого соусу є й протипоказання. Його не слід вживати людям, які мають проблеми з нирками, гіпертонію або страждають від алергії. Надмірна кількість приправи в їжі може стати причиною появи набряків.
Тому, незважаючи на всі корисні властивості соєвого соусу, вживати його слід з обережністю. Перш, ніж включити приправу до свого раціону, проконсультуйтеся з лікарем і не перевищуйте рекомендовану дозу.
Ви познайомилися з продуктом, який можна використовувати для приготування маринадів, заправок, а також як повноцінний компонент страв. Додавайте у свій раціон більше барв і насолоджуйтеся смаком їжі!
